Запорізький край як промисловий центр почав розвиватися наприкінці XIX століття. До середини XIX століття населені пункти Олександрівського повіту забезпечувалися питною водою з відкритих водойм (річок, озер, ставків) шляхом підвозу води бочками гужовим транспортом з басейнів і шахтних колодязів. У 1886 році громадою м. Мелітополя пробурена перша артезіанська свердловина. У 1883-1904 роках прокладений водопровід р. Мокра Московка до центру м. Олександрівська (Запоріжжя), який був у приватній власності. У 1898 році проведені пошукові роботи та буріння артезіанських свердловин для водопостачання міста Бердянськ.
У зв`язку з відсутністю каналізації, забрудненням малих відкритих водойм, колоністами, промисловцями, підприємцями, створюваними товариствами, почалося інтенсивне буріння артезіанських свердловин по області, будівництво водопровідних мереж і споруд. До 1930 року в області функціонувало понад 280 артезіанських свердловин.
За 1930-1937 роки було виконано будівництво водопровідних споруд для м. Запоріжжя з р. Дніпро, потужністю 45 тис.м3 на добу. Однак розвиток каналізаційних систем значно відставав від водопостачання.
До 1940 року в області були лише окремі каналізаційні мережі від окремих будинків і промислових підприємств, стоки яких скидалися у відкриті водойми, балки, яри. Тільки в м. Запоріжжя були каналізовані кілька районів і побудовані примітивні споруди механічної очистки. Протяжність мереж становила 76 км. Повоєнні роки були періодом бурхливого розвитку промисловості та, відповідно, і водопостачання області.
У 1945 році створено інститут «Харківбурвод», що займався пошуком запасів підземних вод та бурінням свердловин по Запорізькій області. До 1980 року в області було побудовано понад 2500 артезіанських свердловин і 16 тисяч шахтних колодязів.
У 1956-1963 роках заводом «Азовкабель» побудований комплекс споруд водопостачання для м. Бердянська з водосховища на р. Берда, потужністю 30 тис.м3 на добу. У 1957 році побудовано комплекс каналізаційних очисних споруд, потужністю 36 тис.м3 на добу для м. Запоріжжя.
Для планомірного розвитку і вдосконалення централізованого водопостачання та водовідведення у великих містах області, в 1966 році створено Запорізьке обласне управління водопровідно-каналізаційного господарства. Спочатку до складу управління входили Запорізький, Бердянський, Мелітопольський міськводоканали.
За час існування «Облводоканалу» введено в експлуатацію:
- комплекс Лівобережних водопровідних споруд ДВС-1, потужністю 140 тис. м3 на добу в м. Запоріжжя;
- комплекс Правобережних водопровідних споруд потужністю 100 тис. м3 на добу в м. Запоріжжя;
- два комплекси очисних споруд каналізації, потужністю 310 тис. м3 на добу в м. Запоріжжя;
- здійснено розширення очисних споруд водопроводу до 71,8 тис.м3 на добу в м. Бердянськ;
- Луначарський водозабір з підземних джерел – артезіанських свердловин для водопостачання м. Бердянська;
- Новопилипівский водозабір з підземних джерел для водопостачання м. Мелітополя;
- комплекс очисних споруд каналізації потужністю 45 тис. м3 на добу в м. Бердянську;
- побудовано комплекс очисних споруд каналізації потужністю 63 тис. м3 на добу в м. Мелітополі.
До 1980 року в області збудовано більше 2500 артезіанських свердловин і 16 тисяч шахтних колодязів.
У 1988 році обласне управління водопровідно-каналізаційного господарства реорганізовано в обласне виробниче об`єднання «Запоріжжяводоканал» (з 1999 року обласне комунальне підприємство «Запоріжжяводоканал»), яке почало займатися питаннями експлуатації та розвитку водопостачання та водовідведення в області (за винятком міст Запоріжжя, Мелітополя і Бердянська). До складу підприємства входили 8 ділянок водопровідно-каналізаційного господарства, що розташовані в різних районах області, управління Західного групового водопроводу в смт. Якимівка та дирекція з будівництва об`єктів водопостачання.
У 2003 році підприємство було перейменовано в комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької обласної ради (КП "Облводоканал" ЗОР) і функціонує по сьогоднішній день.
